Застосування інституційного підходу при вивченні дозвілля у соціологічній науці

Author: Михайлич Олександр Володимирович
Institution: National Aviation University
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0353-7391
Author: Мотузка Таміла Анатоліївна
Institution: National Aviation University
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8863-7476
Year of publication: 2022
Source: Show
Pages: 61-73
DOI Address: https://doi.org/10.15804/CPLS.20221.06
PDF: cpls/1/cpls106.pdf

У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.

Application of Institutional Approach in The Study of Leisure in Sociological Science

The article analyzes the new realities we are witnessing (globalization processes, the COVID-19 pandemic, information wars, etc.) are causing changes in all spheres of public life. Leisure is one of such areas. Due to these changes, transformations and modifications, people are forced to look for new ways to organize their leisure and leisure time. Attention is drawn to the fact that there are changes in the forms of various activities. In particular, their content is changing. It is emphasized that in accordance with changes in society, approaches to the study of human activities must change. The article analyzes the latest research and publications related to the organization of leisure and approaches to its study. It is also noted that there are aspects in the study of this issue that have not yet been fully clarified and substantiated. We pay attention to what is embedded in the content of the concept of leisure in scientific circulation. It is determined that leisure is considered in the context of free time, namely as part of it. It is emphasized that although these two concepts are considered in tandem, they are not identical. The focus is on the main approaches to sociology and their application in the study of leisure. The analysis of the content of sociological approaches to the study of leisure allowed us to understand that special attention should be paid to the institutional approach. He at the present stage of development of sociological science occupies one of the leading positions. That is why the study of leisure practices from the point of view of the institutional approach was considered in detail. It is noted that in our opinion, when studying this issue in Ukrainian society it is most appropriate and appropriate to apply an institutional approach. It is determined that this approach can be called the integration of elements of different approaches. This, in turn, allows us to substantiate our views on the most optimal approach to the study and study of leisure in Ukrainian society. Attention is focused on the fact that the choice of sociological approach in the study and research of a particular issue depends on the purpose and objectives of the scientist.

REFERENCES:

  • Проблемы субъектов в постнеклассической науке / Под ред. В.И.Аршинова и В.Е.Лепского. М., 2007 (http://www.reflexion.ru/Library/Preprint2007.pdf);
  • Проблемы субъектов развития // Материалы Междунар. Форума «Проекты будущего: междисциплинарный подход», 16–19 окт. 2006, г. Звенигород / Под ред. В.Е.Лепского. М., 2006 (http://www.reflexion.ru/Library/Book2006.pdf).
  • Стёпин В.С. Теоретическое знание. М., 2003. С. 619–640
  • Лефевр В.А. Конфликтующие структуры. М., 1973.
  • Кононов Д.А., Кульба В.В., Шубин А.Н. Информационное управление: принципы моделирования и области использования // Труды ИПУ РАН.Т. XXIII/ М., 2004. С. 5–29.
  • Князева Е.Н. Проблема субъекта в философском кон- структивизме // Проблемы субъектов в постнеклас- сической науке / Под ред. В.И.Аршинова и В.Е.Ле- пского. М., 2007. С. 70–78 (http://www.reflexion.ru/Library/Preprint2007pdf).
  • Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., 1966. С. 113, 242.
  • Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М., 1980. С. 278–280.
  • Лепский В.Е. Онтологии субъектно-ориентированной парадигмы управления и развития // Рефлексивные процессы и управление: Сб. материалов VI Междунар. симпоз., 10–12 окт. 2007 г., Москва / Под ред. В.Е.Лепского. М., 2007. С. 59–61.
  • Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Роль рефлексии в построении предметного действия // Рефлексивные процессы и управление. 2002. Т. 2. № 2. С. 90–105. (www.reflexion.ru)
  • Лекторский В.А. Эпистемология классическая и не- классическая. М., 2001.С. 46–47.
  • Ухтомский А.А. Письма // Новый мир. 1973. № 1.
  • Lefebvre V.A., Sanabria F. Matching by fixing and sampl ling: A local model baseв on internality // Behavioural Processes. 78 (2008). P. 204–209.

дозвілля leisure free time sociological approaches cultural and leisure environment modernity

Message to:

 

 

© 2017 Adam Marszałek Publishing House. All rights reserved.

Projekt i wykonanie Pollyart