Об’єкти цифрових технологій та їхнє правове регулювання

Author: Євген Мічурін [Ievgene Michurin]
Institution: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна [V. N. Karazin Kharkiv National University]
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4283-4604
Year of publication: 2022
Source: Show
Pages: 22-29
DOI Address: https://doi.org/10.15804/CPLS.20223.03
PDF: cpls/3/cpls303.pdf

Digital Technology Objects and their Legal Regulation

Problem statement. With the further development of digital technologies, their introduction into public life will deepen. The process of implementing digital technologies in law is currently underway. Depending on the subject and method of its legal regulation, the law includes the specified social relations in the sphere of the corresponding legal regulation. Due to the novelty of relationships with digital objects, their wired regulation is under development. Currently, the scientific problem is the classification of digital objects. The legal nature of these objects needs to be clarified. The aim of the work is to identify trends in the legal regulation of digital technology. The tasks are: to find out the directions of development of legal doctrine on objects of digital technologies; to determine the directions and essence of legal regulation of digital technology objects (in particular, in private law). Research methods. The formal-logical method is used in the study of theories to determine the lens of digital technology. The dialectical method is used to define the lens of digital technology in the legal system: private law, public law. The system-structural method allowed to study the objects of digital technologies in the system of private law. The logic of the study is built from general ideas about the objects of digital technology in law to the individual features of such objects in private law. Results. It was found that there are the following approaches to the study of digital technologies: technocratic, complex law, special law. The special legal approach has the following directions: public law, private law and research of digital technologies as an object of intellectual property law. The peculiarities of legal terminology are analyzed, namely: „virtual assets”, „virtual goods”, „digital things”, „digital technology objects”. The word „virtual asset” is inherent in economic terminology. In private law, it is more correct to use the concept of „virtual good”. The concept of absolute rights is studied. Conclusions. The possibility of applying the concept of property rights to the legal regulation of digital technologies has been proved. Features of digital technology ownership have been identified. It is proposed to consider the de facto owner of a digital technology object as a person who has access rights to it. This access is through authentication and verification. That is, entering the login and password of the appropriate user. The application of classifications of contracts in civil law to digital technology objects is analyzed. In particular, for legal purposes: agreements on the transfer of ownership, rights of use, provision of services, performance of works. It has been found that these classifications can be applied to them, taking into account the characteristics of digital technology objects.

Постановка проблеми. Із подальшим розвит- ком цифрових технологій їхнє впровадження в суспільне життя буде поглиблюватися. Наразі відбувається процес впровадження цифрових технологій у право. Право залежно від предмету та методу свого правового регулювання включає вказані суспільні відносини у сферу відповідного правового регулювання. Через новизну взаємин із цифровими об’єктами їхнє правове регулювання перебуває в розвитку. Сьогодні наукову проблему складає класифікація об’єктів цифрових технологій. Потрібно з’ясувати правову природу цих об’єктів. Метою роботи є визначити тенденції правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Завдання такі: з’ясувати напрями розвитку правової доктрини щодо об’єктів цифрових технологій; визначити напрями та сутність правового регулювання об’єктів цифрових технологій (зокрема, у приватному праві). Методи дослідження. Формально-логічний метод використано під час дослідження теорій щодо визначення об’єктів цифрових технологій. Діалектичний метод застосовано щодо визначення об’єктів цифрових технологій у системі права: приватному праві, публічному праві. Системно-структурний метод дав змогу дослідити об’єкти цифрових технологій у системі приватного права. Логіка дослідження побудована від загальних уявлень про об’єкти цифрових технологій у праві до окремих особливостей таких об’єктів у приватному праві. Результати. З’ясовано, що існують такі підходи до дослідження об’єктів цифрових технологій: технократичний, комплексно-правовий, спеціально-правовий. Спеціально-правовий підхід має кілька напрямів: публічно-правовий, приватно-правовий та дослідження об’єктів цифрових технологій як об’єкт права інтелектуальної власності. Проаналізовано особливості правової термінології, а саме: «віртуальні активи», «віртуальні блага», «цифрові речі», «об’єкти цифрових технологій». Слово «віртуальний актив» притаманне економічній термінології. У приватному праві точнішим вважаємо термін «віртуальне благо». Досліджено концепцію абсолютних прав. Доведено можливість застосовувати концепцію речових прав для правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Виявлено особливості володіння об’єктами цифрових технологій. Запропоновано вважати фактичним володільцем об’єкта цифрових технологій особу, що має права доступу до нього. Цей доступ відбувається через автентифікацію та верифікацію, тобто введення логіна та пароля належного користувача. Проаналізовано застосування класифікацій договорів у цивільному праві до об’єктів цифрових технологій. Зокрема, за правовою метою виокремлюють договори про перехід права власності, права користування, надання послуг, виконання робіт. З’ясовано, що з урахуванням особливостей об’єктів цифрових технологій ці класифікації можуть бути застосовані до них.

REFERENCES:

  • Гусь, А. В. (2019). Правовая природа нематериальных активов. Порівняльно-аналітичне право. №5. С. 154–157. Харитонов, Є.  О. (2018).
  • Харитонова О.  І. Сутність ІТ-права: пошуки парадигми. Право України. № 1. С. 18–29.
  • Кохановська, О. В. (2019). Цивільно-правова відповідальність суб’єкта інформаційних відносин за умов подальшого розвитку автономних роботів і штучного інтелекту. Модернізація цивільно-правової відповідальності. Матвєєвські цивілістичне читання. Матеріали міжн. наук.-практ. конф. (18 жовт. 2019 р.). Київ: КНУ імені Тараса Шевченка. С. 94–98.
  • Костенко, О. В. (2021). Проблеми правового регулювання суспільних відносин у кіберпросторі (метасвіті). Правове регулювання суспільних відносин в умовах сталого розвитку: матеріали X Міжнародною наук.-практ. конф. (м. Київ 10 груд. 2021 р.). Упоряд: Бевз С. І., Бирса Н. О., Серебрякова Ю. О. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. С. 85–87.
  • Кудь, А. А. (2020). Феномен віртуальних активів: економіко-правовий аспект. Міжнародний журнал освіти і науки. №3. С. 30–42.
  • Мічурін, Є. О. (2021). Віртуальні блага: особливості та ознаки. Форум права. № 68 (3), С. 67–73. Retrieved from: http://doi.org/10.5281/zenodo.50756969.
  • Michurin, I. O. (2021). Pryvatne IT-pravo [Private IT law]. Navchalnyy posibnyk. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
  • Мисливий, В. А. (2021). Цифровізація кримінального права: Правове регулювання суспільних відносин в  умовах сталого розвитку: матеріали X  Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ 10 груд. 2021 р.). Упоряд: Бевз С. І., Бирса Н. О., Серебрякова Ю. О., Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, С. 39–42.
  • Некіт, К.  Г. (2021). Цифрові дані та інформація як об’єкти права власності. Часопис цивілістики. №42. С. 38–44.
  • Саватье, Р. (1972). Теория обязательств: юридический и экономический очерк. М.: Прогресс. 440 с.
  • Шимон, С. І. (2012). Майнові права в контексті сучасних концепцій права власності в цивілізації. Часопис Київського університету права. № 2. С.192–194.
  • Уткіна, М. С. (2019). Про можливість віднесення творів, створених штучним інтелектом, до об’єктів інтелектуальної власності. Правові горизонти. № 17 (30). С. 42–46.
  • Husʹ, A.V. (2019). Pravova pryroda nematerialʹnykh aktyviv [Legal nature of intangible assets]. Porivnyalʹnoanalitychne pravo, 5, 154–157 [in Ukrainian]
  • Kharytonov, YE. O. (2018). Sutnistʹ IT-prava: poshuk paradyhmy [The essence of IT law: the search for paradise]. YE. O. Kharytonov, O. I. Kharytonova. Pravo Ukrayiny, 1, 18–29. http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2018_1_4. [in Ukrainian]
  • Kokhanovsʹka, O. V. (2019). Tsyvilʹno-pravova vidpovidalʹnistʹ subʺyektiv informatsiynykh vidnosyn za umov podalʹshoho rozvytku avtonomnykh robotiv i shtuchnoho intelektu [Civil liability of the subject of information relations in the conditions of further development of autonomous robots and artificial intelligence]. Modernizatsiya tsyvilʹno-pravovoyi vidpovidalʹnosti. Matvyeyevsʹki tsyvilistychni chytannya. Materialy mzhn. nauk.-prakt. konf. Kyyiv, 18 zhovt., 94–98. [in Ukrainian]
  • Kostenko, O.V. (2021). Problemy pravovoho rehulyuvannya suspilʹnykh vidnosyn u kiberprostori (metasviti) [Problems of legal regulation of social relations in cyberspace (metaworld)]. Pravove rehulyuvannya suspilʹnykh vidnosyn v  umovakh staloho rozvytku: materialy X  Mizhnarodnoyi nauk.-prakt. konf. (m. Kyyiv 10 hrudnya 2021  r.). Uporyad: Bevz S.I., Byrsa N.O., Serebryakova YU.O. Kyyiv: KPI im. Ihorya Sikorsʹkoho, 85–87. [in Ukrainian]
  • Kud, А. А. (2020). Fenomen virtualnykh aktyviv: ekonomikopravovyi aspekt [The Phenomenon of Virtual Assets: Economic and Legal Aspects]. International Journal of Education and Science, 3(3), 30–42. doi:10.26697/ ijes.2020.3.3 [in Ukrainian]
  • Michurin, I. O. (2021). Virtualni blaha: osoblyvosti ta oznaky [Virtual Benefits: Features and Signs]. Forum Prava, 68(3), 67–73. http://doi.org/10.5281/zenodo.5075696 [in Ukrainian] .
  • Michurin, I. O. (2021). Pryvatne IT-pravo [Private IT law]. Navchalnyy posibnyk. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
  • Myslyvyy, V.A. (2021). Tsyfrovizatsiya kryminalʹnoho prava [Digitization of criminal law] Pravove rehulyuvannya suspilʹnykh vidnosyn v  umovakh staloho rozvytku: materialy X Mizhnarodnoyi nauk.-prakt. konf. (m. Kyyiv 10 hrudnya 2021 r.). Uporyad: Bevz S.I., Byrsa N.O., Serebryakova YU.O. Kyyiv: KPI im. Ihorya Sikorsʹkoho, 39–42. [in Ukrainian]
  • Nekit, K. H. (2021). Tsyfrovi dani ta informatsiya yak obʺyekty prava vlasnosti [Digital data and information as objects of property rights]. Chasopys tsyvilistyky. 42, 38–44. [in Ukrainian]
  • Savat’ye, R. (1972). Teoriya obyazatel’stv, yuridicheskiy i ekonomicheskiy ocherk [Theory of obligations, legal and economic essay.]. Moskva : Progress, 1972. [in Russian]
  • Shymon, S. I. (2012). Maynovi prava v konteksti suchasnykh kontseptsiy prava vlasnosti v tsyvilistytsi [Property rights in the context of modern concepts of property rights in civilization]. Chasopys Kyyivsʹkoho universytetu prava, 2,192–194. [in Ukrainian]
  • Utkina, M. S.  (2019). Pro mozhlyvistʹ vidnesennya tvoriv, stvorenykh shtuchnym intelektom, do obʺyektiv intelektualʹnoyi vlasnosti. On the Possibility of Classifying Works Created by Artificial Intelligence as Intellectual Property Objects. Правові горизонти / Legal horizons, 17 (30), 42–46. [in Ukrainian]

об’єкти цифрових технологій digital technology objects virtual property virtual goods cryptocurrency

Message to:

 

 

© 2017 Adam Marszałek Publishing House. All rights reserved.

Projekt i wykonanie Pollyart