Психічне здоров’я молоді в умовах військових конфліктів

Author: Леся Лотоцька
Institution: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2690-1793
Author: Уляна Лотоцька-Дудик
Institution: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7587-8457
Author: Юлія Брейдак
Institution: ТзОВ Медичний коледж «Монада»
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7282-7398
Year of publication: 2022
Source: Show
Pages: 54-61
DOI Address: https://doi.org/10.15804/ve.2022.03.05
PDF: ve/3/ve305.pdf

Mental Health of Young People in Times of Military Conflict

The complex set of political, social, economic and environmental factors that result from military conflicts have an indirect and prolonged effect on public health. The destruction of medical and public health infrastructure complicates the process of providing assistance to victims, limiting both access and quality. Mental health is an important dimension of human capital that significantly affects aspects of human life such as well-being, employment, work, capital, stigma, and so on. According to the WHO, in situations of armed conflict, about 10% of traumatized people will have serious mental health problems, and another 10% will develop behaviors that interfere with their ability to function effectively. Depression, anxiety and psychosomatic problems, such as insomnia, are the most common consequences. The younger generation living in conflict-affected areas is vulnerable to mental health problems. During the war, young people face two types of traumatic events: type I (sudden traumatic event) and type II (prolonged exposure to adverse events, which leads to dysfunctional coping mechanisms). As a result, young people suffer from anxiety disorders, post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, and dissociative disorders. The most important variables that determine the impact of war on the mental health of young people are the deprivation of basic resources (housing, water, food, education, health, etc.); broken family relationships (due to loss, separation or relocation); stigma and discrimination (significantly affect identity); pessimistic worldview (constant feeling of loss and grief, inability to see a bright future). Meta-analyzes use mixed methods to study mental health and psychosocial well-being in non-standard settings, such as focus groups and in-depth interviews. This is necessary for the formation of the research question, modification of tools for the analysis of local situations and interpretation of the collected epidemiological data. Models of rehabilitation of psychosocial systems are based on the need for a multilevel approach to psychosocial interventions that take into account the individual, family and the community as a whole. The public health model requires the interaction between social and individual age and time variables, with particular emphasis on risk and protection groups at different stages of life.

Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість. Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє). Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних. В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.

REFERENCES:

  • Kokun O., Ahaiev N., Pishko I., Lozinska N., Ostap­chuk V. (2017). Psykholohichna robota z viisko­vosluzhbovtsiamy – uchasnykamy ATO na etapi vidnovlennia. [Psychological work with service­men – members of the anti-terrorist operation at the stage of recovery:]. Kyiv. NDTs HP ZSU. 282 р. [in Ukrainian]
  • Opanasenko L. (2018). Psykhodiahnostyka psykh­ichnykh rozladiv ta yikh reabilitatsiia [Psychodiag­nostics of mental disorders and rehabilitation]. Mykolaiv: Ilion. 153 с. [in Ukrainian]
  • Betancourt, Theresa S., et al. (2013) Interventions for children affected by war: an ecological perspective on psychosocial support and mental health care. Harvard review of psychiatry 21.2.70. [in English].
  • Charlson, Fiona, et al. (2019) New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet 394.10194.240–248. [in English].
  • De Jong, Joop TVM, and Mark Van Ommeren. (2007) Toward a culture-informed epidemiology: Com­bining qualitative and quantitative research in trans­cultural contexts. Transcultural Psychiatry 39.4. 422–433. [in English].
  • Finlay-Jones AL, Rees CS, Kane RT. (2015) Self-Com­passion, Emotion Regulation and Stress among Australian Psychologists: Testing an Emotion Reg­ulation Model of Self-Compassion Using Structur­al Equation Modeling. PLoS One.10(7):e0133481. [in English].
  • Haar R., Read R., Fast L., Blanchet K., Rinaldi S., Taithe B., Wille C., Rubenstein L.S. (2021). Violence against healthcare in conflict: a systematic review of the literature and agenda for future research. Confl Health. 15(1).,37. [in English].
  • Hoskins M, Pearce J, Bethell A, Dankova L, Barbui C. et al (2015). Pharmacotherapy for post-traumatic stress disorder: systematic review and meta-analy­sis. Br J Psychiatry. 206(2).,93–100. [in English].
  • Miller K., Rasmussen A. (2017) The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiol Psychiatr Sci 26(2).,129–38. [in English].
  • Miller E., Kenneth E., and Rasmussen A. (2017) The mental health of civilians displaced by armed con­flict: an ecological model of refugee distress.» Epi­demiology and psychiatric sciences 26.2 129–138. [in English].
  • Murthy, R. Srinivasa, and Rashmi Lakshminarayana. (2006) Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World psychiatry 5.1: 25. [in English].
  • Rockhold, P., & McDonald, L. (2008). The World Bank’s work on mental and psychosocial health in the context of conflict affected countries. Intervention, 6(3/4), 314–322. [in English].
  • Steel, Zachary, et al. (2009): Association of torture and other potentially traumatic events with mental health outcomes among populations exposed to mass conflict and displacement: a systematic re­view and meta-analysis. Jama 302.5., 537–549. [in English].
  • Ukraine WHO Special Initiative for Mental Health sit­uational assessment. World Health Organization, University of Washington. July 2020. https://cdn.who.int/media/docs/default-source/mental-health/who-special-initiative-country-report---ukraine---2020.pdf?sfvrsn=ad137e9_4.
  • Van Ommeren, Mark, and Mike Wessells. (2007). In­ter-agency agreement on mental health and psy­chosocial support in emergency settings. Bulletin of the World Health Organization 85, 822–822. [in English].
  • Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. Психологічна робота з військо­вослужбовцями – учасниками АТО на етапі від­новлення: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.
  • Опанасенко Л.А. Психодіагностика психічних роз­ладів та їх реабілітація. Миколаївський націо­нальний університет імені В.О. Сухомлинсько­го. Миколаїв:Іліон, 2018. 153 с.
  • Betancourt, Theresa S., et al.. Interventions for children affected by war: an ecological perspective on psychosocial support and mental health care. Harvard review of psychiatry, 2013, 21.2: 70р.
  • Charlson, Fiona, et al. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 2019, 394. 10194: 240–248.
  • De Jong, Joop TVM; Van Ommeren, Mark. Toward a culture-informed epidemiology: Combining qualitative and quantitative research in transcultural contexts. Transcultural Psychiatry, 2007, 39.4: 422– –433.
  • Finlay-Jones AL, Rees CS, Kane RT. Self-compassion, emotion regulation and stress among Australian psychologists: Testing an emotion regulation model of self-compassion using structural equation modeling. PloS one, 2015, 10.7: e0133481.
  • Haar R. et al. Violence against healthcare in conflict: a systematic review of the literature and agenda for future research. Conflict and health, 2021, 15.1: 1–18.
  • Hoskins M., Pearce J., Bethell A., Dankova L., Barbui C. et al Pharmacotherapy for post-traumatic stress disorder: systematic review and meta-analysis. The British Journal of Psychiatry, 2015, 206.2: 93–100.
  • Miller K., Rasmussen A. The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiology and psychiatric sciences, 2017, 26.2: 129–138.
  • Miller E., Kenneth E., and Rasmussen A. The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiology and psychiatric sciences, 2017, 26.2: 129–138.
  • Murthy, R. Srinivasa, and Rashmi Lakshminarayana. Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World psychiatry, 2006, 5.1: 25.
  • Rockhold, P., & McDonald, L. The World Bank’s work on mental and psychosocial health in the context of conflict affected countries. Intervention, 2008, 6.3/4: 314–322.
  • Steel, Zachary, et al. Association of torture and other potentially traumatic events with mental health outcomes among populations exposed to mass conflict and displacement: a systematic review and meta-analysis. Jama, 2009, 302.5: 537–549.
  • Ukraine WHO Special Initiative for Mental Health situational assessment. World Health Organization, University of Washington. July 2020. URL: https://cdn.who.int/media/docs/default-source/mental-health/who-special-initiative-country-report---ukraine---2020.pdf?sfvrsn=ad137e9_4.
  • Van Ommeren, Mark, and Mike Wessells. Inter-agency agreement on mental health and psychosocial support in emergency settings. Bulletin of the World Health Organization, 2007, 85: 822–822.

Збройні конфлікти armed conflict young people adaptation health models mental health

Message to:

 

 

© 2017 Adam Marszałek Publishing House. All rights reserved.

Projekt i wykonanie Pollyart