У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.

The contribution analyzes the most important risks of the present youth subcultures and the opportunities for social work and social pedagogy with regard to the problems of youth subcultures. The basic characteristics of youth subcultures is described as well as their social development, types and forms. The central meaning is inscribed to the possibilities of interdisciplinary coaction of social pedagogy and social work when solving specific problems of youth subcultures in the process of socialization during free time or at the penetration of social deviations. A specific attention is paid to the definition of the professional roles of social workers and social pedagogues in relation to the risky youth subcultures.

The paper attempts to describe the ludic dimension of students’ free time. My empirical research focused on fun as a form of students’ free time activity. The research question was the following: What is the content of students’ ludic activity? The analysis, conducted in 2004/2005 and 2005/2006, covered 1st, 3rd and 5th year students at the pedagogy course of Szczecin University (N=172). The research used the diagnostic survey method (with an auditorial questionnaire), supplemented with qualitative research techniques (interviews and free discussions, and analysis of essays by students). This paper attempts to describe quantitative and qualitative analyses and interpret research materials collected. The paper includes quotations from students’ opinions, which are used as examples showing the way entertainment is perceived as a past time activity