The aim of the article is to present the psychological roots of fundamentalism, which can be found in each type of the phenomenon, and also an attempt to show fundamentalism, as the configuration of certain personality traits. As the basis for such an interpretation of fundamentalism, serve the psychological approach, which relate to the personality, cognitive style, refer to the prejudices, as well as to the concept of authoritarian personality and its constitutive characteristics. Article raised the question of so–called “fundamentalist personality” on the basis of diversity of manifestations of this phenomenon and its correlation with the concepts of authoritarianism and dogmatism. Author also addresses psychological category of attitude, which is the starting point in the discussion of the phenomena, such as fundamentalism or nationalism. In the background of considerations is an attempt to organize knowledge on fundamentalism, taking into account the historical roots of the phenomenon, and also, as a complementary reflection, a legitimacy of identifying fundamentalism with terrorism. 

Urban space in the Polish reality – contemporary conditions and the prospect of development

The model of contemporary urban centers is shaped as a result of the influence of a growing number of pejorative urban processes as well as newly emerging global trends on the spatial and social structure of the agglomeration. As a result, urban spaces are transformed into defragmented structures, characterized by much lower readability than their modernist counterparts, which is an important dilemma associated with reality and the environment in which the future man would function. This article is therefore an attempt to diagnose the condition of Polish urban spaces and to indicate the ongoing transformations that require the most urgent actions to stop unfavorable conversions. The essence is also the approximation of the process of urban renewal, as well as the awareness of the prognostic conditions of Polish urban cities in the future.

This paper explores the complex connection between heritage, light and power in Shanghai since the late 19th Century, and seeks a new understanding of how mutually coupled legacies of modernity, socialism and cosmopolitanism continue to shape this city’s unique identity and image. It focuses on the recent ideological remake of the skyline along the Huangpu River, achieved largely through the flamboyant illumination designed in 2018. Combining a number of visual and textual sources with fieldwork, it reveals the persistent symbolic role the city has played in a triumphant socialist cause, and assesses how past promises of a new Shanghai and a bright future for China have been sustained in the Reform Era. It forms a preliminary attempt to depict what the author argues should be perceived and studied as the engineering of a new propaganda medium which intersects with urban space governance. The implications of this project are discussed in the context of the threats and opportunities for Shanghai in terms of maintaining the city’s unique character and meaning coming from its own history and culture, rather than in terms of Shanghai simply being a vehicle for China’s modernity.

Pojęcie władzy jest jednym z głównych problemów w myśli Michela Foucaulta. Filozof w sposób krytyczny analizuje współczesne mu dyskursy polityczne, religijne i światopoglądowe oraz historyczne uwarunkowania ich powstania, aby następnie podjąć się trudu zdefiniowania pojęcia władzy. Sam termin rozumiany jest przez niego holistycznie – obejmuje ono wszystkie aspekty życia indywidualnego, rodzinnego i społecznego jednostki, dyskursu społecznego, problemu wiedzy, wykluczenia oraz oddziaływania światopoglądowego, w tym religii. Celem artykułu jest opis elementów tożsamości władzy w myśli Michela Foucaulta oraz odpowiedź na pytanie, w jaki sposób jest ona konstruowana oraz jak wpływa na upodmiotowienie człowieka w społeczeństwie.

У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.

From the First Instances to the Persistence of Some (Pre)judgments on Grazia Deledda’s Misunderstood Language and Modernity

Some of the first reviews of and critical writings on Grazia Deledda’s works can help us realise how long prejudices about Deledda and her writing have persisted. The prejudiced dismissal of her ‘bad’ Italian generated the cliché notion that her works notably improved in translation. This was perhaps one reason why Deledda seems to have longer enjoyed greater critical acclaim and more popularity with readers abroad than in Italy. Only recently have some young Italian (and non-Sardinian) scholars begun to study Deledda, while in Sardinia there has been new, robust research on her, illuminating all her precocious modernity. This modern approach was little understood in the 20th century and above all was denounced by the gossipy, envious, and misogynistic literary world, which Deledda herself depicted in some of her novels and short stories. While Pirandello’s novel Suo marito tends to be cited as possibly responsible for spreading negative judgments about Deledda, those who have not read her Nostalgie (1905) will not grasp how much this book may have suggested or reinforced Pirandello’s own ironic and negative representation of that same mediocre and limited literary world in his novel. More generally, to appreciate Deledda, one must read all her works, rather than only those set in Sardinia.

The article explores a possible connection between nationalism, capitalism, and nationalist movements’ common hostility towards environmental policies. It draws from materialist assertions about the capitalogenic nature of ecological degradation and modernist theories of nationalism, which explain it as a product or by-product of capitalist modernization. By employing theories of nationalism’s instrumentality in preserving the existing social hierarchies, the article proposes that this approach might be extrapolated onto socioecological hierarchies, which are contested or have their fundamental rules challenged by many environmental policies. Nationalism may then be seen as an instrument of capital – personified by the privileged elites – taking advantage of an ideology that appeals to those ‘left behind’ by modernization and globalization to thwart or delay changes to the socioecological status quo. An identity-based movement is thus utilized to protect the continuing exploitation and appropriation of nature. This proposed connection underscores the need for further empirical research, which is crucial for a comprehensive understanding of the topic and its potential impact on environmental policies.