«Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні

The “Wars of Memory” as a Key Factor of Formationof the State Policy of Memory in Modern Ukraine

The aim of the study is to reveal the content of the phenomenon of “memory war” as a factor in the formation of memory policy in Ukraine in the period from 2014. The research methodology is interdisciplinary, combining methods of historical, political, sociological and legal sciences. The main results of the research: the content of the concept of “memory policy” is revealed, the structure of memory policy in modern Ukraine is determined. It is proved that historical memory is a key element of the whole identification system and due to the fact that historical memory is a highly politicized segment of public consciousness, it can quickly become a factor of social tension and civil confrontation, become a source of national disintegration. This is facilitated by the multiplicity (polarity) of historical memory, so the conceptual basis of memory policy should be the desire to achieve the integrity (monolithic) of the nation’s memory, to overcome polarity and controversy in assessments of the historical past. It was stressed that a certain consensus can be reached on a nationwide historical grand narrative in Ukraine if the objective existence of the Ukrainian nation and the existence of Ukraine as an independent and sovereign state are recognized. The practical significance of the achieved results is due to the fact that in the conditions of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine the state policy of memory is called to promote formation of monolithic historical memory, search of optimum balance of historical plots which would, on the one hand, prevent erosion of ethnocultural basis of historical memory, and on the other – would contribute to the awareness of national history as a permanent process of interaction and interdependence of different cultures. The originality of the study lies in the fact that the influence of historical policy on the course of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine is revealed.

Yavorska H.M. (2016), Hibrydna viina yak dyskursyvnyi konstrukt (Hybrid warfare as a discursive construct). Stratehichni priorytety. Ser.: Polityka, 4 (41), 41–48. [in Ukrainian].

Метою дослідження є розкриття змісту феномену «війни пам’яті» як чинника формування політики пам’яті в Україні у період з 2014 року. Методологія дослідження є міждисциплінарною, поєднує методи історичних, політичних, соціологічних та правових наук. Основні результати дослідження: розкрито зміст поняття «політика пам’яті», визначено структуру політики пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що історична пам’ять є ключовим елементом усієї системи ідентифікації і завдяки тому, що історична пам’ять є сильно політизованим сегментом суспільної свідомості, вона може швидко стати фактором соціальної напруженості та громадянського протистояння, стати джерелом національного розпад. Цьому сприяє множинність (полярність) історичної пам’яті, тому концептуальною основою політики пам’яті має стати прагнення до досягнення цілісності (монолітності) пам’яті нації, подолання полярності та суперечливості в оцінках історичного минулого. Наголошується, що певного консенсусу щодо загальнонаціонального історичного великого наративу в Україні можна досягти за умови визнання об’єктивного існування української нації та існування України як незалежної та суверенної держави. Практична значимість досягнутих результатів зумовлена тим, що в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України державна політика пам’яті покликана сприяти формуванню монолітної історичної пам’яті, пошуку оптимального балансу історичних сюжетів, що, з одного боку, має запобігти розмиванню етнокультурної основи історичної пам’яті, а з іншого – сприятиме усвідомленню національної історії як перманентного процесу взаємодії та взаємозалежності різних культур. Оригінальність дослідження полягає в тому, що виявлено вплив історичної політики на хід гібридної війни Російської Федерації проти України.

REFERENCES:

• Bondar V. (2013), Derzhavna polityka istorychnoji pam’jati v Ukrajini 1990–2000-ti rr.: osnovni naprjamy (State policy of historical memory in Ukraine 1990–2000–ies.: main trends). Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 23, 377–400 [in Ukrainian].
• Cichocki M.A. (2005) ,Władza I pamięć. O politycznej funkcji historii. Kraków: Ośrodek Myśli Politycznej [in Polish].
• Hyrych, I., Shapoval, Yu. (2010) Chomu neobkhidno pereosmysliuvaty mynule? (Why is it necessary to rethink the past?). Kyiv: KAS policy paper [in Ukrainian].
• Kryvoshein, V.V. (2016), Vplyv «Revoljuciji Ghidnosti» na polityko-prav­ovu kuljturu ukrajinsjkogho suspiljstva (The effect of «the Revolution of Dignity» in political and legal culture of Ukrainian society). The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, Philosophies of Law, Political Science, Sociology, 2 (29), 37–58 [in Ukrai­nian].
• Kubik J., Bernhard M. (2014), A Theory of the Politics of Memory. Twenty Years after Communism: The Politics of Memory and Commemoration / J. Kubik, M. Bernhard (eds.). Oxford: Oxford University Press. Р. 7–36 [in English].
• Kulyk V. (2013), War of Memories in the Ukrainian Media. Diversity of Identities, Political Confrontation, and Production Technologies. Memory, Conflict, and New Media: Web Wars in Post-Socialist States / J. Fedor, E. Rutten, V. Zvereva (eds.). London: Routledge. Р. 63–81 [in English].
• Marszałek-Kawa J., Wawrzyński P. (2016), “Remembrance, Identity Politics and Political Transitions: A Comparative Study”. Polish Political Science Yearbook, 45, pp. 11–21.
• Marszałek-Kawa J., Wawrzyński P., Ratke-Majewska A. (2017), The Politics of Memory in PostAuthoritarian Transitions, Volume Two: Comparative Analysis. Newcastle: Cambridge Scholars Publishing.
• Meliakov A.V. (2012), Toponimichna polityka orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini (Toponymic policy of local self-government bodies in Ukraine). Theory and practice of public administration, 2 (37), 311–319 [in Ukrainian].
• Nahorna L.P. (2012), Istorychna pamiat: teorii, dyskursy, refleksii (Historical memory: theories, discourses, reflections). Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
• Nikolaiets Yu.O. (2011), Polityka istorychnoi pamiati v Ukraini na pochatku ХХІ st. (The policy of historical memory in Ukraine at the beginning of the XXI century) Politolohichni studii, 2, 192–204 [in Ukrainian].
• Polovynchak Yu. (2018), Commemorative practices in the modern information space. Library Science. Record Studies. Informology, 2, 94– –100 [in Ukrainian].
• Recommendation Rec (2001), 15 of the Committee of Ministers to member states on history teaching in twenty-first-century Europe (Adopted by the Committee of Ministers on 31 October 2001 at the 771 meeting of the Ministers’ Deputies). URL: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=09000016805e2c31.
• Sherrer Yu. (2009), Germaniya i Franciya: prorabotka proshlogo (Germany and France: working through the past). Pro et Contra. 13, 3–4 (may–august), 89–108 [in Russian].
• Shevel, O. (2016) ,Chy ye vykhid? Viiny pamiati u postradianskii Ukraini v porivnialnii perspektyvi (Is there a way out? Memorial wars in post-Soviet Ukraine in a comparative perspective). Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. URL: https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars [in Ukrainian].
• Symonenko I.М. (2009), Osoblyvosti struktury istorychnoi pamiati Ukrainskoho narodu ta shliakhy formuvannia natsionalnoho istorych­noho naratyvu (Features of the structure of the historical memory of the Ukrainian people and ways of forming a national historical narra­tive). Stratehichni priorytety, 1 (10), 51–61 [in Ukrainian].
• Traba R. (2009), Polskie spory ob istorii v ХХІ v. (Polish disputes about history in the 21st century). Pro et Contra. 13, 3–4 (may–august), 43–64 [in Russian].
• Valiushko I.O. (2016), Osnovni zaghrozy ta vyklyky v epokhu informaci­jnoji vijny (Main threats and challenges in the era of information warfare). Annual journal of the Diplomatic Academy of Ukraine, 23 (2), 142–147 [in Ukrainian].
• Venhryniuk L.Ya. (2012), Polityka pamjati v suchasnij Ukrajini: ponjattja, kharakterystyky, projavy na reghionaljnomu rivni (The politics of memory in contemporary Ukraine: the concept, characteristics, manifestations at the regional level). Panorama politolohichnykh studii: Naukovyi visnyk Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, 9, 33–39 [in Ukrainian].
• Yablonskyi V.M. (2019), Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: analitychna dopovid (The policy of historical memory in the context of national security of Ukraine: an analytical report). Kyiv: NISD [in Ukrainian].
• Yavorska H.M. (2016), Hibrydna viina yak dyskursyvnyi konstrukt (Hybrid warfare as a discursive construct). Stratehichni priorytety. Ser.: Polityka, 4 (41), 41–48. [in Ukrainian].
• Бондар В., Державна політика історичної пам’яті в Україні 1990– –2000–х рр.: основні тенденції. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 23. С. 377–400.
• Валюшко І.О., Основні виклики і загрози в епоху інформаційних війн. Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 23 (2). С. 142–147.
• Венгринюк Л.Я., Політика пам’яті в сучасній Україні: поняття, харак­теристики, прояви на регіональному рівні. Панорама політологіч­них студій: Науковий вісник Рівненського державного гуманітарно­го університету. 2012. Вип. 9. С. 33–39.
• Гирич І., Шаповал Ю. Чому необхідно переосмислювати минуле. К.: KAS policy paper, 2010. 40 c.
• Кривошеїн В.В., Вплив «Революції гідності» на політичну та правову культуру українського суспільства. Вісник Національного універси­тету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Сер. Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2016. № 2 (29). С. 37–58.
• Меляков А.В., Топонімічна політика органів місцевого самовряду­вання в Україні. Теорія і практика державного управління. 2012. Вип. 2 (37). С. 311–319.
• НагорнаЛ. П., Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.
• Marszałek-Kawa J., Wawrzyński P. (2016), “Remembrance, Identity Politics and Political Transitions: A Comparative Study”. Polish Political Science Yearbook, 45, pp. 11–21.
• Marszałek-Kawa J., Wawrzyński P., Ratke-Majewska A. (2017), The Politics of Memory in PostAuthoritarian Transitions, Volume Two: Comparative Analysis. Newcastle: Cambridge Scholars Publishing.
• Ніколаєць Ю.О., Політика історичної пам’яті в Україні на початку ХХІ ст. Політологічні студії. Вип. 2. С. 192–204.
• Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки Укра­їни: аналітична доповідь / за заг. ред. В. М. Яблонського. Київ: НІСД, 2019. 110 с.
• Половинчак Ю. М. Комеморативні практики в сучасному інформацій­ному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інфор­мологія. № 2. С. 94–100.
• Симоненко І.М., Особливості структури історичної пам’яті Україн­ського народу та шляхи формування національного історичного наративу. Стратегічні пріоритети. 2009. № 1. С. 51–61.
• Траба Р., Польские споры об истории в ХХІ в. Pro et Contra. Т. 13, № 3–4 (май–август). С. 43–64.
• Шевель O., Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в по­рівняльній перспективі. Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. URL: https://uamoderna.com/demontazh-pamyati/shevel-memory-wars.
• Шеррер Ю., Германия и Франция: проработка прошлого. Pro et Contra. Т. 13, № 3–4 (май–август). С. 89–108.
• Яворська Г.М., Гібридна війна як дискурсивний конструкт. Страте­гічні пріоритети. Сер.: Політика. 2016. № 4 (41). С. 41–48.
• Cichocki M.A., Władza I pamięć. O politycznej funkcji historii. Kraków: Ośrodek Myśli Politycznej, 2005. 274 s.
• Kubik J., Bernhard M., A Theory of the Politics of Memory. Twenty Years after Communism: The Politics of Memory and Commemoration / J. Kubik, M. Bernhard (eds.). Oxford: Oxford University Press, 2014. Р. 7–36.
• Kulyk V., War of Memories in the Ukrainian Media. Diversity of Identities, Political Confrontation, and Production Technologies. Memory, Conflict, and New Media: Web Wars in Post-Socialist States / J. Fedor, E. Rutten, V. Zvereva (eds.). London: Routledge, 2013. Р. 63–81.
• Recommendation Rec(2001)15 of the Committee of Ministers to member states on history teaching in twenty-first-century Europe (Adopted by the Committee of Ministers on 31October 2001 at the 771 meeting of the Ministers’ Deputies). URL: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=09000016805e2c31.