Działalność Ukraińskiej Wojskowo-Sanitarnej Misji w Czechosłowacji (1919–pierwsza połowa 1920)

Activities of the Ukrainian Military-Sanitary Mission in Czechoslovakia (1919–first half of 1920)

The article presents the main areas of activity of the Czechoslovak branch of the Ukrainian Military-Sanitary Mission in Czechoslovakia (from 1919 to the first half – first half of 1920). The arrival of the mission contributed to the rapid organisation of the repatriation process of Ukrainian prisoners of war in 1919. The arrival of the mission contributed to the rapid organisation of the repatriation of Ukrainian prisoners of war in 1919, both directly from Czechoslovakia and from large parts of the former Austro-Hungarian Empire and Germany. Throughout 1919, the mission provided consular assistance to repatriates by issuing them with passports and repatriation documents. In addition, returnees who ended up in Czechoslovakia also received limited material assistance, which greatly facilitated the process of their return home. The closure of the Ukrainian borders, which was effected by the war and the occupation of part of the URL in the autumn and winter of 1919–1920, almost completely paralysed the repatriation process. In this situation, the Czechoslovak office was forced to open separate ‘transit’ camps for the reception and temporary stay in them of repatriates. In many respects, the humanitarian treatment of the Czechoslovak government of repatriates (both Ukrainians and representatives of other Slavic peoples) was a model for solving the problems of this category of persons on a state scale.

W artykule przedstawiono główne obszary działalności czechosłowackiego oddziału Ukraińskiej Misji Wojskowo-Sanitarnej w Czechosłowacji (od 1919 do I poł. 1920 r.). Przyjazd Misji przyczynił się do szybkiego zorganizowania procesu repatriacji jeńców Ukraińców w 1919 r. – tak bezpośrednio z Czechosłowacji, jak i z terenów znacznej części byłego Imperium Austro-Węgierskiego i Niemiec. W ciągu całego 1919 r. misja udzielała repatriantom pomoc konsularną przez wystawianie im paszportów i dokumentów repatriacyjnych. Ponadto wracający, którzy trafiali do Czechosłowacji otrzymywali również ograniczoną pomoc materialną, co znacznie ułatwiało proces ich powrotu do domu. Zamknięcie granic ukraińskich, mające miejsce w efekcie działań wojennych i okupacji części URL jesienią i zimą 1919–1920 r., prawie całkowicie sparaliżowało proces repatriacyjny. W tej sytuacji rząd Czechosłowacji był zmuszony otworzyć odrębne obozy „przejściowe” do przyjęcia i pobytu czasowego w nich repatriantów. W wielu aspektach traktowanie humanitarne rządu czechosłowackiego repatriantów (tak Ukraińców, jak i przedstawicieli innych narodów słowiańskich) stanowiło wzorzec rozwiązywania problemów tej kategorii osób w skali państwowej.

REFERENCES:

• Archiwa
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України, ф. 6, спр. 71178, арк. 38, 171зв.
  • Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф. 4, оп. 1, спр. 563.
  • ЦДАВО України, ф. 3192, оп. 2, спр. 6.
  • ЦДАВО України, ф.3518, оп.1, спр. 29.
  • ЦДАВО України, ф.3520, оп.1, спр. 9.
  • ЦДАВО України, ф.3520, оп.2, спр. 1.
  • ЦДАВО України, ф.3521, оп.2, спр. 104.
  • ЦДАВО України, ф.3696, оп.2, спр. 102.
  • Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України), ф. 269, оп. 1, спр. 131.
  • Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІА України, м. Львів), ф. 368, оп. 1, спр. 78.
• Materiały prasowe
  • Відправка українців полонених із Чехо-Словакії, „Шлях”, Зальцведель 1919, 4 червня, № 27, s. 4.
  • Відправка українських полонених з Чехо-Словакії, „Шлях”, Зальцведель 1919, 17 грудня, № 83, s. 4.
  • Голота Я., З життя і буття в таборі Ліберці, „Український Скиталець”, Ліберці 1920, № 2, s. 22–27.
  • Праця відділу Української Військово-Санітарної Місії у Чехах, „Шлях”, Зальцведель 1919, 27 вересня, № 60, s. 2–3.
  • Праця відділу Української Військово-Санітарної Місії у Чехах, „Шлях”, Зальцведель 1919, 1 жовтня, № 61, s. 3.
  • „Шлях”. Зальцведель,1919, 18 жовтня, № 66, s. 4.
  • „Шлях”, Зальцведель 1919, 21 травня, № 23, s. 4;
  • „Український Скиталець”, Ліберці 1920, № 2, s. 24.
• Opracowania
  • Віднянський С., Політика чехословацького уряду щодо української еміграції в міжвоєнний період, „Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки”, Київ 1993, вип.3, s. 29–42.
  • Вєдєнєєв Д., Рятуючи з полону співвітчизників: З історії військово-санітарних місій Української Народної Республіки, „Нічна столиця”, Київ 1996, вип.3 (3), s. 6.
  • Вєдєнєєв Д.В., Будков Д.В., Юність української дипломатії. Становлення зовнішньополітичної служби України в 1917–1923 роках, Київ 2006.
  • Даниленко О., Військовополонені, інтерновані й біженці на території європейських країн як об’єкт дипломатичних відносин (1919–1923 рр.), „Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки”, Київ 2011, вип. 20, s. 196–213.
  • Дацків І.Б., Дипломатія Українських державних утворень у захисті національних інтересів 1917–1923 рр., Тернопіль 2009.
  • Д.М., Перехід групи Кравса до Чехо-Словаччини, „Українська Галицька Армія: матеріяли до історії”, Вінніпеґ 1958, т.1, s. 590–593.
  • Дорошенко Д., Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920), Мюнхен 1969.
  • Євсєєнко І.В., Діяльність української і чехословацької репатріаційних місій. 1921–1922 рр., „Україна в європейських міжнародних відносинах”. Наук. зб. Інституту історії України НАН України, Київ 1998, s. 423–434.
  • Наріжний С., Українська еміґрація: Культурна праця української еміґрації між двома Світовими війнами, Прага 1942, ч. І.
  • Павленко М.І., Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.), Київ 1999.
  • Соловйова В.В., Українська дипломатія у країнах центральної Європи 1917–1920 рр., Донецьк 2004.
  • Соловйова В.В., Дипломатична діяльність українських національних урядів 1917–1921 рр., Київ–Донецьк 2006.
  • Срібняк І., Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914–1920 рр.), Київ 1999.
  • Срібняк І., Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919– 1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність, Київ 2000.
  • Срібняк І., Діяльність Директорії УНР з репатріації полонених вояків-українців з теренів європейських країн (військово-політичний аспект), „Кам’янець-Подільський – остання столиця Української Народної Республіки”. Мат-ли Всеукр. наук. конф. Кам’янець-Подільський, 2009, s. 184–192.
  • Срібняк М., «Між тим справа допомоги полоненим не жде…»: організація репатріації вояків-українців з теренів Центральних держав, 1918–1919 рр. (історіографічно-джерелознавчий огляд), „Історичний меридіан”: науковий збірник ЧНУ. Спеціальність «Історія», Чернівці 2019, вип. 28–29, s. 169–179.
  • Срібняк М., Репатріація полонених українців з країн Європи (1918–1920 рр.): класифікація джерельних комплексів, „Проблеми війни і миру в історії країн світу”: збірник наук. праць/За заг. ред. С.В. Толстого, Київ 2021, s. 145–153.
  • Sribniak M., Actions of Ukrainian Diplomacy on the Organization of Ukrainian Prisoners’ of War Repatriation Process from the Territories of Germany and Austro-Hungary (1918–1919), „Facta Simonidis”, № 2 (14), 2021, s. 217–228.
  • Срібняк І., Хлєбіна А., Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і Слов’янської бібліотеки у Празі), „Європейські історичні студії”, Київ 2019, № 13, s. 203–232.
  • Терлецький М., Табор інтернованих в Німецькім Яблоннім Українська Галицька Армія: матеріяли до історії, Вінніпеґ 1958, т.1, s. 582–589.
  • Трембіцький В., Всеукраїнське Товариство Червоного Хреста 1918–1923, „Вісті Комбатанта”, № 4, 1972, s. 16–21.
  • Трембіцький В., Санітарно-медична справа в Україні (листопад 1917 – березень 1918), ч.1., „Вісті Комбатанта”, № 2, 1975, s. 16–25.
  • Трембіцький В., Розміщення консульських бюр для червоно-хресних представництв Української держави 1918–1923 рр., „Вісті комбатанта”, № 3/4, 1975, s. 33–34.